А мій брат, то моя - Україна
Тримає отчий дім на своїх плечах.
До калини злітає пташина
І оспівує мамин рай у піснях.
А у брата очі сині - сині
Немов би у неба голуба блакить.
Красень немов сонце на калині
Зігріє душу, коли вона дощить.
Він моя порада, найкращий друг,
Захищає мене від біди, тривог.
Його слово лікує від недуг
І він мій Ангел - охоронець, мій Бог.
Добре серденько і щира душа,
Від його рук ,все цвіте ,як у раю.
Я п'ю водицю, як із джерела -
Вдома, у цій красі я воскресаю.
Дякую, брате за твою любов,-
Що підтримуєш мамину світлицю.
В наших венах тече батьківська кров
Дзвенить ручаєм небесна криниця.
Поважають усі на роботі
І трудиться, як трудівниця - бджола.
Любить дітей, внуків і у ноті -
Сіє для них квіти, щоб цвіла земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2023
автор: Чайківчанка