Краса і юність буяли цвітом,
Зустріли дивні вечори й ранки,
У насолоді тішились світом,
Твої виконував забаганки,
Удвох любились, як ніби діти.
Повір тебе покохав лиш одну,
На всьому світі, люба, єдину,
Щодня кляну кривавую війну,
Згадаю усмішку ту, безвинну,
Для мене ти, квіточка в суцвітті.
Яку лілеїв. Й раді пліч –о- пліч,
Ти посміхалась, сонячно мені,
Я пам’ятаю сяючі очі,
Коли в дарунок ніжності твої,
Приймав охоче, як нагороду.
Зрадів нас доля, так вчасно звела,
Ждали на мирну і теплу весну,
Я би торкнувся устами чола,
Душа страждала, пішов на війну,
Щоб мрії втілити в майбуття.
Не йти до війська, ну просто не зміг,
Життя ж заради та щастя сім’ї,
Печаль у серці, на жаль, я без ніг,
Але ж спроможний писати вірші,
Можливо ти, їх почуєш у сні.
Тебе кохана, забуть не в змозі,
Скажи потрібен, я тобі такий?
Важкі думки, додому в дорозі,
Авто буксує, сніг рудий, крихкий,
Мені подібний чи й зрадієш ти,
Що повертаюсь у свій дім живим?
06.12.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2023
автор: Ніна Незламна