Яка ти прекрасна, моя Україно,
Епічне й святкове дзвенить у полях!
Там спокій величний, і тиша постійна,
І ниви родючі, і щедра земля.
Заквітчані луки й у пишному вбранні
Шумлять із вітрами зелені ліси.
І ріки широкі, великі й прадавні
Красу цю оспівують плескотом хвиль.
А як гордовито здіймаються гори!
Куди не подивишся – всюди краса!
І листя шепоче з вітрами в дібровах,
Оспівує птаство улюблений край.
Яка ти прекрасна, моя Україно,
Життя ми за тебе готові віддать!
Тебе уславляємо піснею й віршем,
Вкраїнонько рідна, кохана земля!
25.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2023
автор: Martsin Slavo