Город истрёпанных запретов -
Дырявых, как носки Тиберия,
Тухлых, как солонина липкая
С корсарской шхуны изгнания.
Город, где запретами муровали стену,
На которой не позволено гнездиться
Даже городским ласточкам -
Пустозвонным, но певучим,
Даже многоножкам запрещали ползать,
И паукам-Арахнам не позволено
Плести там сети
Для ловли ветра.
Город надуманных запретов-остережений,
Запретов-забобонов обезьяньих,
Эфемерных, как туман
Березоля-бездомного
(Ни согреть, ни взбодрить),
Как корона давно истлевшего императора,
Как одалиски гарема-борделя
Повелителя рабов бобоидов.
Там даже звоны храмов
Гудят запрет.
Там даже еретики
Запрещают себе проговаривать вслух
Свои мысли закорузлые,
Там горожане,
То бишь верноподданные,
Дышат запретами
Словно воздухом.
Туда даже входить
Запрещено
Абсолютно всем,
исключая наложниц и евнухов.
OSAlx 2о21-о4
*
Довершено: Заборонене Місто
Автор : Шон Маклех
Місто потріпаних заборон –Дірявих, як шкарпетки Тіберія
Тухлих, як солонина липка
З корсарської шхуни вигнання.
Місто, де заборонами мурували стіну,
На якій не дозволено
Навіть гніздитись гомінким ластівкам –
Марнослівним але співочим,
Навіть стоногам забороняли повзати,
І павукам-арахнам було не дозволено
Плести там тенета
Для ловлення вітру.
Місто хитких заборон-застережень,
Заборон-забобон мавп’ячих,
Ефемерних, як туман березолю-безхатька
(Ні зігріти, ні збадьорити),
Наче корона давно зотлілого імператора,
Як одаліски гарему-борделю
Повелителя рабів-бобоїдів.
Там навіть дзвони храмів
Гудуть заборону.
Там навіть єретики
Забороняють повторювати
Свої думки кострубаті,
Там громадяни
Чи то вірнопіддані
Дихають заборонами
Замість повітря.
Туди навіть заходити
Заборонено
Всім без винятку,
Крім повій та євнухів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001586
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 25.12.2023
автор: Под Сукно