Ай, який я молодець!
У крамниці знижок
Я купив собі стілець,
А він - геть без ніжок!
Продавцю я пояснив,
Що мав на увазі:
Ніжки потім причеплю,
Зараз - не на часі.
Ось додому я приніс
Цю покупку цінну.
Ніжки будуть у стільця!
Будуть неодмінно!
Жінка бачить і пита:
"Що це за дурниця?
Ти навіщо це приніс?
Він на що згодиться?"
Я кажу: "Ти постривай!
Тексту забагато!
Він такий, який він є!
Треба поважати!
А мені не заважай,
Не нав'язуй думку!
Краще ручку вже приший
До своєї сумки!
Рік вже той стілець стоїть
В мене на терасі.
Ніжки ще не причепив -
Поки не на часі.
Щоб побачили, його
Виставив навмисно.
Та й на ньому написав:
"Я люблю Отчизну!"
Ми з безногим тим стільцем
Схожі - не те слово!
Він - точнісінько, як я!
Патріот без мови...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський