Ясним овалом
Між хмар пелехатих
Місяць по небі пливе.
Кидають тіні
Дерева мохнаті
На землю засніжену.
Грудки замерзлі
Чорними цятками
Манять погляд собою.
Здавлює груди,
Зі щемом у серці,
В думці життя прожите.
Стишує кроки
В розмові душевній
З внутрішнім власним бо я.
Як не спішися,
Щоб всюди добігти,
Богу звітує душа.
23.12.23
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2023
автор: Валентина Ланевич