Коли впаде до ніг офіра,
Боги не змилуються, ні,
розбурхають нового звіра
і світ потопне у війні.
Вбивати легше чим мирити.
Безумним виросте дитя
і схимницькі зруйнує скити,
і заволає: «Це не я!» –
віддай йому кохану жінку,
вбий ненароджену ще плоть…
Ну, що ти, друже, плачеш гірко?
Такий життя коловорот.
Опричників цінують завжди.
Святих карають у вогні.
У слові не сховаєш правди,
в зрадливім спокої – брехні.
Переінакшать, що завгодно,
а винен будеш, знову ж, – Ти.
Сьогодні випала нагода,
себе у жертву принести.
22.12.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2023
автор: Микола Соболь