Замріється зима про білий сніг.
Оце халепа задощило небо.
Стоїть берізка мокра й сухоребра,
пташиний не лунає більше сміх.
Аж здичавіло поле за селом.
Пило, пило, а потім геть розкисло.
Така погода. Якщо дуже стисло, –
на Водохрещу проросте зело.
Та хай росте. Аби скоріше мир.
Якщо точнішим бути – перемога,
тоді святою стане і волога,
коли російський знищимо ясир*.
21.12.23р.
*Ясир – полон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2023
автор: Микола Соболь