День тікає крізь долоні,
Тінь від мальв на папірці,
Я сиділа на осонні
І ловила промінці.
Я складала їх рядочком,
Обертала у слова,
А вони текли струмочком —
І з’являлися дива.
Наче трави, на папері
Проростали корінці
Всіх казок і йшли у двері
З олівцями у руці.
Розмальовували вихід,
Замальовували вхід.
І були дбайливо-тихі,
Вирушаючи в похід.
Відпустила, хай мандрують,
Виростають до небес,
І тобі продемонструють
Світ уяви та чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Лада Квіткова