Надир

Ось-ось  надир  постукає  у  двері.
Сипне  снігів,  зморозить  геть  усе.
Зимі  підкине  шарму  та  містерій.
Возів  у  небі  місце  непусте.

Чумацький  Шлях  позве  до  себе  в  гості.
Та  не  по  сіль  поплентаю  по  нім.
Здається,  що  у  неба  високості,
мов  фіміам*  сільських  пічурок  дим.

Напитися  зимового  причастя,
пірнаю  з  головою  у  цей  вир,
лиш  раз  на  рік  і  це  не  надто  часто  –
у  двері  тихо  стукає  –  надир.
16.12.23р.
*Фіміам  –  ладан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Микола Соболь