Зниклі мільйони, ау!..
Чому в Україні зникли мільйони?
Куди провалилися, наче у яму?
Щасливі нібито, бо незалежні,
чоловіки і жінки, їхні діти,
друзі, онуки, обличчя і прізвища,
долі і руки, таланти і мізки -
де вони?!
Кілька десятків мільйонів,
чого їм не вистачило по містах
чи селищах, що розчинилися, ніби
жмені піску у ставках з отруєною водою?
Заблукалі, наче луна у вирубаних лісах,
чи розчавлені на переходах,
чи знищені в громадянській прихованій сварці?
Так зване майбутнє — а все то було до війни —
де поділось воно з дев’ятсот дев’яносто першого року?
Є правдива статистика, що розповість
про масштаби біди, де взагалі наша правда?
Наївно питаю: хто заборонить
українцям не знищувати українців?
Як війна закінчиться, невже припиниться із нею ця пошесть?
Скоро почезнуть останні мільйони,
а землю, що мала безмежні скарби,
отримавши ордер з кишені чергової влади,
займатимуть, мов квартиру, чужинці?..
15.11.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2023
автор: Валерій Коростов