Як хочеться у тихому світанку
Скарбам радіти, що зима дала.
Он як сніжить! Догідливо-стара́нно
Вгортає рань у білий маскхалат.
Їй (як і нам!) нажите б захистити
Від полум’я війни і руйнувань.
І сіє день і ніч небесне сито:
На сході знов циклон запанував.
Оздоблення дерев – найвища проба,
Але не в радість шати дорогі.
Допоки оборонці у окопах,
Жура блукає в розкоші снігів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2023
автор: Білоозерянська Чайка