Заглянути хотілось у минуле
І бачу, що такий я не один,
Де дні веселі, як шкільні прогули,
І не помітна течія годин.
Давай удвох пройдемося по вулиці,
І парком пройдем, дійдем до ріки...
Душа все пригадає і розчулиться -
Все рідне їй навколо все ж таки.
Та друзі нас повернуть до реальності:
"Ви приїздіть, побачите оце
Усе, де люди вже живуть без радості,
Де подих смерті вогняний в лице.
Минуле ваше, наче вітром здуло, -
Безжалісно розтрощене ущент,
Десь барабани б'ють, гудуть свистульки,
Десь там сховавсь безумний диригент.
Не співи солов'їні в нас далебі, -
Сирени захлинаються весь час,
Птахи залізні пурхають у небі,
Від співу їх така вже атмосфера :
Зриває дах, злітають вікна, двері,..
Захочете, - то приїздіть до нас ! "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2023
автор: Рунельо Вахейко