Як можна за минулим не тужити?
Воно хоча б було у нас.
А до майбутнього ми можем не дожити,
Бо живемо в страшний, бентежний час.
Лише надія, мов свіча, що догорає,
Веде в тумані днів та у пітьмі ночей.
І серце змучене вона нам зігріває,
І не дає навік заплющити очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2023
автор: Сергій Тітов