Промовчи. Не обмовся нікому.
Швидкоплинно кінчається ніч.
Обвиває улеслива втома,
як цілунки торкаються пліч.
Опускаються ніжно на груди,
аж німіє довкіл заметіль.
Ну і що, що за вікнами грудень.
Пахкотить від розпечених тіл.
Чи це гріх мить такої спокуси?
Знає відповідь, певно, лиш Бог.
З неба сніг янголяточко трусить…
Збережи таємницю на двох.
10.12.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: Микола Соболь