Ворон тихо не кряче.
Біда не ходить сама.
Сном забудься, козаче,
на видноколі війна.
Вибілить чисто снігом.
Млява потухне свіча.
Стишся забутий світом
та завари Іван-чай.
Поле воно не Дике,
ріднесеньке і живе.
Ніч у колір індиго.
Смерть побратимів пожне.
Мало кого залишить
кодло московське, суче.
Дай хоч дрібочку тиші.
Тихо! Не кавкай, круче.
09.12.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2023
автор: Микола Соболь