[i]"Memento mori "- тим, хто
страждає на безпам'яцтво[/i]
[i][b][color="#085d61"]Не топчись по могилі Людини –
Ні на йоту її ти не вартий!
Це вона у суспільстві дитиннім
як правдисвіт стояла на варті.
За твоє благоденство, щоб скривдить
вже повік вороги не посміли
й на путі переможній, як привид,
не траплялися рифи і міни?..
Не тому та – з косою – нечиста
Її рано та спішно забрала?..
І лягла в ноги рястом барвистим
тобі доля із повним забралом
Чи не то̀му твій шлях осяя̀ний
став таким і легким, і прозорим,
що вказав із відтіль “окаянний”,
маяки засвітивши як зорі.
То ж оглянься назад і молися
за того, хто пройшов тут до тебе,
до могили чолом притулися
та шукай свого ангела в небі.
По могилі Його не топчися –
його імені вкрай не затоптуй!..
Лиш згадай при нагоді – ти чИй син,
роду-племені ко́трого… Хто ти? [/color][/b]
8.12.2023
На світлині автора - обеліск на могилі С.М.
Моковця - у минулому директора Інституту
мікробіології і вірусології НАНУ, чиє ім'я
сяє в скрижалях світової науки і ЮНЕСКО...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2023
автор: Олекса Удайко