Там у далекому тумані
Наше кохання вирувало.
Жило неначе на вулкані,
Свою історію писало.
А серця жагуче кохали,
Малювали свої картини.
Від почуттів в небі літали
І єднались дві половини...
Ми були щасливі з тобою,
Палко, любили і кохали.
Ловили зорі під вербою,
Ми наші душі поєднали.
Я віддавав тобі своє тепло,
Ти дарувала закохані миті.
Нам із тобою так добре було,
Я купався у твоїй блакиті.
Разом йшли на зустріч долі,
Пізнавали чисту любов.
Ми розстались мимоволі,
Та одягли душі з обнов...
Світлі і чисті почуття -
Незаймані наші мрії.
Прискорюють серцебиття,
Пишуть спогади в сувії.
Незабутні спогади про нас
У моїм серці досі живуть.
І над ними непідвладний час,
Вони у річці-життя пливуть.
Кохання з роками міцніє,
Його гартує важке життя.
І білосніжне, як лілії,
Прямує із нами до кінця.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2023
автор: Віктор Варварич