В дитинстві щастя пахло молоком,
Свіженьким хлібом, кавуном, млинцями.
Безмежним полем, трохи полином,
Обіймами і поцілунком мами.
Запах ялинки і цукерок аромат,
Ніс лоскотали разом з мандарином.
А восени, пекли картоплю я і брат
І так приємно разом пахли димом.
А згодом запах трохи інший став,
Вино солодке і димок з ментолом.
Як поцілунку дивний смак пізнав,
То ніби захиталось все навколо.
Запах кохання душу веселить
І серце в грудях пісню вибиває.
Чим пахне щастя? Всім, що у цю мить,
Примушує сказати - Я кохаю!
Сьогодні щастя пахне, як онук.
Як пахне донька, син, дружина мила.
П’янкий букет від тих сполук,
Закривши очі…нам дарує крила.
2.12.23. Олександр Степан .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2023
автор: Степан Олександр