З’явились не люди… Сміття, біомаса
Якийсь дивний вид … дикунів недораса
Немає в них розуму тільки чуття,
Тож може тому це смердюче сміття
Знецінює мир, світ хитає, руйнує
Бо досі людиной жадоба керує?
Я не про злих олігархів жлобів
І не про жирних підступних попів
Не про політиків і не про змови
Я про нещасних, що люблять розмови
Про спогади, як було дешево, смачно
Звісно «конечно не фсьо однозначно»
По «девять копєєк» було ескімо
«Індійське кіно» та все інше лайно,
Що жили колись у примарному світі
Були, як усі, інкубаторні діти
Такий собі радісний милий концтабір,
Куди вони досі так мріють потрапить…
Тож може проблема не в тих хто керує,
А в тих хто і досі у мріях мандрує?
Не хоче і досі ніяк прокидатись
Бо за брехнею зручніше ховатись…
Це дурість, чи може якась інфантильність,
Як стадо мичати про віру в стабільність
І жити при цьому в багнюкі й лайні
І вірити в те, що ви всі не раби,
А просто чекати чарівного дядька
(Такий собі щедрий та милий багатько)
Прийде й покарає поганих людей
І кожному дасть по вагону грошей…
Це лінощі, тупість чи все і одразу!?
Ні, правда не може ЛЮДИНУ образить.
А може це просто від’ємний відбір,
Бо кращих на розстріл, середніх в сибір.
І саме з часів тої самої влади
Якої так ширять дешеві принади…
Пустила пухлина свої метостази
Поширює світом рашиську заразу
І лізе ця пліснява з різних боків
Шукає корисних й недуже лохів
Отож не гидує насправді ні чим
Не хочеш - примусим, не вмієш - навчим
А замість історії - буде вам казка,
Бо навчені добре, що правда - підказка,
Як в чергове не вступити в лайно
Тож дуже ретельно ховають його
Та загортають у гарні обгортки
Ну тхне, але кажуть, що дуже солодке...
Тож де ваші очі!? На дупі хіба!!!
Або ви звичайний ласунчик лайна.
Чотири рази блокували на сайті ру цей вірш і ось нарешті заблокували кабінет. Мене більше дивувало те, що я так довго протрималась на цьому ресурсі, майже два роки!!!
