Твої цілую карі оченята,
Моє кохання щире й довгожданне!
Непросто так на відстані кохати,
Моя єдина, віддана, жадана...
Душа голубкою до Тебе лине,
Долає відстань, сумніви, тривоги.
Твої уста, як ягоди калини!
Коли скуштую їх? - питаю Бога...
Розлука, знаю, нам випробування!
Ми шлях цей, вірю, з гідністю пройдем!
Зітхають душі, сповнені кохання,
А у серцях солодкий ніжний щем!
Натхнення щиро загортаю в риму -
Реалізую даний Богом дар.
Знов засіваю поетичну ниву
І сонце усміхається з-за хмар.
Ми любимо взаємно сповідатись,
Щоб з легкістю поринути у сон...
Бо тільки там спроможні зустрічатись
Палкі серця, що б'ються в унісон...
Чудова лірика кохання! 
