Свята земля, ти лиш зернина,
Завдяки Богу, зростай на ній!
Щоб мала волю, як дитина,
Й пізнала тугу й злет світлих мрій.
В землі спроможна вкоренитись,
Відчути силу – дар природи,
Під сяйвом сонця залишитись,
Сприймати примхи, від погоди.
Яскравість днів - весняні квіти
Де свіжість й радісно довкола,
Цвіт колосків, громам гриміти,
Гнутись під зливою додолу.
Так і дитині, сприймати світ,
Де темнота й світло йдуть поруч,
Коли дивує бузковий цвіт,
Війна, чужинці - несуть порох.
Щоб навкруги, все спопелити,
Вкрасти надію на майбуття,
Заборонить, землю любити,
Право на волю, спокій, життя.
А хто накази, рашистам дав?
Знищити нас, рід український?!
Народ віками, на жаль страждав,
В роки буремні й в час радянський.
Розвелось, тоді олігархів,
Ніби пороші серед зими,
По церквах зрадників – монахів,
Жаль не відчули вони вини,
Кого роками вибирали?
Кому довірилися, шкода,
Для себе шлях, не той обрали,
От і неждано, прийшла біда.
Падають бомби, гинуть люди,
І кожен паросток згорає,
Важко позбутися Іуди,
Все ж мати сина виглядає.
Ночі недоспані, тривоги,
Весь світ, ненавидить рашистів!
Долі розділені, дороги,
Та стоїть воїн, до знемоги,
Певен здолає терористів!
Тобі подібний, теж зернина,
Сили сповна протистояти,
Щоби щаслива вся родина,
Щоби не мала, болю мати.
Надія ворога відбити,
І розсівати зерна в полі,
Щоб рідний край,землю любити,
Та бути вдячним щасній долі!
17.03.2023р
Зворушливий життєвий твір.
Нам би щасливо жити...та війна... В надії ворога відбити.
Зернини розсівати в полі.
Щоб рідний край, землю любити,
Подякувать щасливій долі!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щоби щаслива вся родина,
Щоби болю, не мала мати. ........за це хлопці і віддають своє життя...
правдиві рядки, хоча і болючі. ..і після війни потрібно все те болото висушувати, якщо не хочемо щоб в нашої країни продовжувалися проблеми...ворог повинен залишитися один - зовнішній, а з внутрішнім громадяни в силі розібратися...і це потрібно зробити, якщо хочемо вижити як нація...
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийшли непрошені варвари в нашу країну і принесли нам розруху і горе. Але український народ
Зворушливий життєвий твір.
В надії ворога відбити.
..і після війни потрібно все те болото висушувати, якщо не хочемо щоб в нашої країни продовжувалися проблеми...ворог повинен залишитися один - зовнішній, а з внутрішнім громадяни в силі розібратися...і це потрібно зробити, якщо хочемо вижити як нація... 
