Пішов я якось в ліс,
А там грибів немає.
Аж бачу біжить лис!
Рудим хвостом мелькає.
Куди ти так тупочеш?
Запитую у нього.
Напевно їсти хочеш?
У відповідь, нічого.
Стояв хвилин я десять,
На відповідь чекав.
Терпець мені ввірвався,
Підходити почав!
Та коли роздивився,
Ого! Лиш закричав.
Такого у житті, я не зустрічав.
А що я там побачив,
Та й соромно казати,
Бо засміють дівчата.
Що сплутав лиса з дідом,
Який гриби збирав.
У хутряній кофтинці,
Рудий неначе лис.
Під деревом сміявся
Й казав : " Куди ж тобі у ліс!"
