В ностальгії жалисливі далі
Дні минулі швидко відійшли
І ті мрії щастя, що витали,
Не усі посіяним зійшли.
Може, це в наївності крилатій
Молодість, як вітер пронеслась
І сьогодні в пам’яті строкатій
Згадок довга дума запаслась:
Бути не хотів я всім хорошим
Й для вельмож тим паче так було,
Щоби не розмінювать на гроші
У душі барвисте джерело!
І для щастя не зібравши срібла,
Лиш весни придбавши вороття,
Якось тліє й світу не потрібна
Іскорка тепер мого життя!
Й не піду петляти я ліворуч
Від невдачі, що постійно жде:
Я пройдуся з нею просто поруч
І нехай невтіхами пряде!
Просто поруч… в день хай непогожий,
Радість віднайшовши в цій судьбі:
Посмішки роздам всім перехожим,
Щоб журбу залишити собі.
Дуже зворушливо! Гарно! 
