(лімерики)
« Буде те, що два-три роки
не на часі...»
Ждун
***
А на раші смакують видовище –
смертоносний удар у Дніпрі...
ЗМІєсховище
і арєстовіча
оцінили кроти й упирі.
***
А на фіґню не вистачає злості,
аж поки не потоне у багні
і на погості
перетліють кості
ворожі у антоновім вогні.
***
А на тавриді місце є таємне,
де голку переховує кощій...
та це нікчемне,
буйне і скажене
до себе в пекло забирає Вій.
***
А в челяді зеленої чесноти
котуються на рівні фаберже,
допоки боти,
блогери й сексоти
висиджують нове опезеже.
***
А у ОПе одні говоруни
та ще й у Раді, наче, їхні слуги,
але вони
усе таки ждуни,
а деякі усе іще – папуги.
***
А лідери думок і суєти
кульгають у полеміці етерній...
то як іти
до спільної мети,
коли смаки і цілі протилежні?
Реалії
А я їх не рубаю, але мушу
нагадувати в дусі рубаї –
якщо ти маєш душу
невмирущу,
не продавай дияволу її.
