Так хочеться торкнутися душі,
Заглянути у серця глибину.
Сльозу зітерти ту, що на щоці
Подарувати сонячну весну.
В твій світ ступити обережно,
Ніжно так, аби не поломити.
Зайти на мить до тебе вгості
Й навіки залишитися жити.
Так хочеться до тебе ближче,
До почуттів щоб притулитись.
Поглядами мовчки говорити.
І щоб в обіймах загубитись.
Як хочеться торкнутися душі,
Тієї, що така для мене рідна.
Яка ж вона прекрасна у тобі:
Така міцна і водночас тендітна.