|
Другий лист
Зараз тобі, моє дорогоцінне малятко, десять тижнів. Ще тридцять тижнів до твого народження...
Я молюся за тебе!..
Коли ти виростеш і почнеш сам усвідомлювати важливість молитви, навіть у сірі й похмурі хвилини, (не забувай ніколи – вони минуть, це тимчасово), з’єднай кінчики великого пальця й мізинця на обох руках, тричі повтори подумки такі слова: "Господи, Боже, з Тобою живу. Господи, Боже, з Тобою розпочинаю цей день. Господи, Боже, Ти мені дуже потрібний". Опісля попроси у Бога захисту від негараздів, щоби Він допоміг тобі в усьому корисному й правильному.
Я випробував це на собі, мені стає легше. Я відчуваю незбагненну підтримку, ангел за плечима огортає мене якимось незвичним теплом, життя продовжується.
Дякую, Боже, що даєш мені сенс життя, благословив мій шлюб, дав надію бути продовженим у дитині…
Перше фото
Яке ж ти ще маленьке, та маєш вже серденько,
формуються клітини, формуються кістки,
піклуюся за тебе, за твою ніжну неньку,
рости, моє малятко, не будь лише слабким.
А поки йду зготую матусі щось смачненьке,
не вередуй, дитинко, усе і ти прийми!
Я буду турбуватись про вас, мої рідненькі,
бо так ніщо не тішить мене, як тільки ви.
26.7.2018
Третій лист
Ти впізнаєш мій голос, жваво реагуєш. Мені усе цікаво, що з тобою відбувається.
Вичитую, цікавлюся, радію.
Ще місяць тому животик у твоєї матусі був ледь-ледь випуклий, а зараз уже справді напівкруглий, а в ньому, якщо прислухатися, росте моя гордість, мій спадкоємець, мій помічник!
Останнім часом у мене день на день не схожий, але я не можу дивитися засмучено чи злісно на твою матусю, особливо коли вона промовляє: "Ти що, а як же наш малюк?! Ти хочеш, щоби він бачив злісного татка та боявся його?"
Як після цих слів втриматися, щоб не посміхнутися?
Ніжно притуляюся вухом до тимчасової стіни між мною й тобою, моє малятко, а ти з того боку стукаєш, відчуваючи мій доторк.
Такий ще малесенький, а вже радієш таткові…
Сьогодні тобі, моє малятко, 140 днів. Теоретично до народження залишилося стільки ж. Екватор формування пройдений!
У цю мить я задумуюся над тим, що чекає тебе у майбутньому. У перенаселений світ, де роботи замінюють людей, які тисячами кожного дня гинуть через неконтрольовані хвороби. У світ, де щосекунди, щодня, щороку – зміни клімату, забруднення водойм, танення льодовиків, відстежування всіх і кожного через смартфони…Також голод, безглузді фінансові війни…
Як це вплине на життя моєї дитини?!.. Борони тебе Боже, моє дитятко, щоби ти росло озлобленим на цей світ. І я не озлоблений на нього, я лише шукаю вихід із лабіринту важких думок.
Щасливо народися, моя дитиночко, і проживи так, щоби я завжди пишався тобою. Я вже пишаюся тобою, бо ти реагуєш на мій голос, любиш, коли я говорю до тебе. Ти навіть почав снитися мені... Здається мені, що ти ростеш чудовим хлопчиком. Знай, що я з тобою…
Твій татко тебе дуже любить!
Четвертий лист
У нас буде хлопчик!
Синочку, цієї суботи тобі виповниться тридцять тижнів. У суботу ми з твоєю матусею підемо до поліклініки подивитися на тебе через 5D-УЗД.
Для мене це ще одне диво, адже ти ще не з’явився на цей світ, але я зможу побачити тебе, хоч і на екрані. Мій малесенький актор!
Впевнений, що в суботу матиму натхнення описати свої враження від того, що нарешті тебе побачу.
Зацікавлений усім
Мені цікаво геть усе:
Що зараз мила відчуває?
Як плине кожен її день?
Чи їсть? Чи спить? Відпочиває?
Чи щось, не дай Бог, заболить?
Чи світ не крутиться? Все в нормі?
Чи пульс із тиском не слабкий?
Не важко їй при цій погоді?
Чи нежить милій вже минув?
Чи в хаті їжі вистачає?
Чи я розрадив сум, журбу?...
За всім слідкую, бо – кохаю .
Бо все лише в моїх руках,
мій сенс життя – одну кохати,
щоб радісним росло дитя,
а з ним щаслива його мати.
20.9.2018
ID:
960923
ТИП: Інше
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.09.2022 10:45:02
© дата внесення змiн: 26.09.2022 10:46:52
автор: Андрійчук Назарій Володимирович
Вкажіть причину вашої скарги
|
