|
Залишивши трон, цар так спішно спустився,
Бо бачив, що син на галявині впав,
Усунув слугу, сам над сином схилився,
І ніжно на батьківські руки підняв.
Байдуже було, що забруднені ручки,
Бруднили і руки, і одяг царю,
Із пальчика сина цар вийняв колючку,
Почавши душевну розмову з " люблю".
Сказав цар синочку - всіх царств він дорожче,
Щоб був обережним, кровинку просив,
А син говорив - бути схожим він хоче
На тата, якого так сильно любив!
Близьких як стосунків не маємо з Богом,
Таких, як в сім'ї між батьками й дітьми,
То силу і ніжність святої любові
Від Батька батьків не відчуємо ми.
Син Божий здобув на Хресті нам можливість:
Звертатись до Бога - Небесний Отець,
При всьому бажанні - самим неможливо
Виймати "колючки - гріхи" із сердець.
Як крізь провідник сила струму проходить,
Так сила любові крізь наші серця,
Якщо вони щиро у послуху ходять
Словам, які чують від Бога - Отця!
Без сили Творця, що Христа воскресила,
Закони життя не освоять серця,
В обрядах релігій не знайдемо сили,
Щоб нам полюбити творіння й Творця.
Позбавлять нас ДИВА релігій обряди -
Як Бог, володіти умінням "люблю",
Не вили у пеклі щоб ми від досади,
Лиш вірним серцям Бог дасть вічність Свою.
########################
Царю всех царей говорить - наш Отец!
Оставив свой трон, царь поспешно спустился,
Увидев, как сын на лужайке упал,
Слугу отстранив, сам над сыном склонился,
И нежно на руки отцовские взял.
Царя не смутило, что грязные ручки
Испачкали золотом шитый убор,
Из пальчика сына он вынул колючку,
И, обняв, душевный завел разговор.
Царь сыну признался в любви своей отчей,
И быть осторожным кровинку просил,
А сын говорил, что похожим быть хочет
На папу, которого сильно любил.
Коль с Богом у нас отношений нет кровных,
Таких, как в семье, меж отцом и детьми,
То мы не познаем восторгов сыновьих
От силы и нежности Божьей любви.
Сын Божий добыл на Кресте нам возможность -
Царю всех царей говорить «наш Отец»,
Ведь, как не крути, нам самим невозможно
«Колючки» - грехи вынимать из сердец.
Как чрез проводник сила тока проходит,
Так сила любви через наши сердца,
Когда лишь они в послушании ходят
Словам, тем что слышат от Бога-Отца.
Без силы Творца, что Христа воскресила,
Сердцам не осилить Законы любви,
Религий обряды не могут дать силу,
Чтоб Бога, и Им сотворённых любить!
Лишают нас ЧУДА религий обряды:
Владеть, словно Бог, ремеслом "Я ЛЮБЛЮ"
Не выть чтобы душам в аду от досады,
Ведь Бог только верным даст вечность Свою!
ID:
954465
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.07.2022 14:40:26
© дата внесення змiн: 20.11.2024 16:44:49
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
