Життя...А життя б'є ключем
Із глибини з таємним даром.
Є джерело, ми з якого п'ємо
І невпиваємось його нектаром.
Не приторний, не заважкий -
Тим солодом не переборщити.
І аромат його тонкий, п'янкий.
Без нього тьмяно, прісно жити.
Це світло темних лабіринтів,
Вночі фонар у павутині вулиць.
Це найсильніший звук мелодій,
Від чого сплячі всі проснулись.
Тече вона, живильна благодать
На тріщинах вирощуючи квіти.
Бува знесилена впаде душа,
Краплину ж випий - будеш жити.
І сльози висушить без болю,
В плед ніжності закутає вгрозу,
Вона не зрадить, будучи з тобою.
Ну що, впізнав про кого я кажу?