Посміхайся мені вдень та вранці,
Обіймай лиш мене вечорами.
Ми з тобою закохані бранці,
Що в тенетах любові застрягли.
Закарбуй собі перший цілунок,
Ніжний дотик і тиху розмову.
Наш союз - доленосний дарунок:
Серед «сотень» зустрілись ми двоє.
Ти обрав, щоб зі мною й назавжди
все життя об’єднати навіки.
І не треба чужої нам правди,
Тільки б вічно триматись за руки.
Обіймай мене міцно за плечі,
І цілунком лікуй мою душу.
Щоб в житті не було порожнечі,
Слів своїх більше ти не порушуй.
