|
Через планетное ядро,
Чуть отдохнув в межзвездной неге,
Растет проросшее зерно,
Давая новые побеги.
Пуская корни глубоко,
В земную толщу континентов,
Вросло проросшее зерно,
Без лишних слов и сентиментов.
***
І в цих перетинах корінь,
На будь-якому перехресті
Багато якісних умінь,
З поняттям Совісті і Честі.
В них Дух століть, в них Воля є!
Вона від тих, хто знав як жити,
Хто сили Роду надає,
І досвід свій, як, що робити.
Цей досвід річкою шумить,
Крізь ДНК проходить в Душу,
Тих, хто ловив життєву мить,
Тому що "хочу", а не "мушу".
Моє коріння звідусіль
Росте, єднає покоління,
Пройшовши лоно породіль,
З початку людства сотворіння.
Щоб йшло, продовжилось життя,
І рід людський, пройшовши брами,
Розбудував своє буття,
Здобувши спокій після драми.
***
Так, сквозь планетное ядро,
Проходит опыт поколений,
Через проросшее зерно,
Земных прекрасных воплощений.
ID:
950186
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.06.2022 22:25:39
© дата внесення змiн: 10.06.2022 22:25:39
автор: Jinger
Вкажіть причину вашої скарги
|
