Я жив разом з мамою й татом,
Сестричка була і собака,
Я вчився у школі завзято,
Я майже ніколи не плакав.
Я вирости прагнув скоріше,
Щоб бути дорослим, як тато,
Село моє - найкрасивіше!
І краща - батьківськая хата!
Та лютим холодним ранком
Змінилося все навколо,
Це ворог заїхав танком,
Не стало моєї школи.
Спочатку вбили собаку,
За цим розстріляли тата,
Я сильно і ревно плакав,
Зненавидів того ката.
Ми з мамою полем втікали,
Сестра підірвалась на міні,
Її ми в садку поховали,
Вона з татом в Бога однині.
Нам, начеб-то, вирвали серце,
Я виріс раптом одразу,
Піду у солдати проситись,
Щоб знищить ворожу заразу.
Та мама знов плаче неспинно,
Її обіймаю і тЕрплю,
Тепер захищати повинен
Матусю і рідную землю.
Я виросту сильним, як тато,
Повстане країна з руїни,
Матусі збудую хату
У вільній рідній країні!
