*****
У кожного своя мета,
Що має певне значення,
Та суть її таки проста ‒
Знайти своє призначення,
Її збагнути справжній сенс,
Довершеності звершення,
Хай навіть ти не екстрасенс ‒
Вздріть наслідок завершення,
Тому що наше все життя ‒
Це приклад досконалості.
Лиш слід звести всі почуття
До суми витривалості
І завжди лиш вперед іти,
Упавши, піднімаючись,
Аби все ж досягти мети,
На себе покладаючись;
Бо ж на життєвому шляху
Усяк тобі стрічається:
Хтось навіва чуття страху,
Хтось помогти старається.
Але ніколи не втрачай
Надії, що пробудяться
В твоєму серці цвіт, розмай,
Що світлі мрії збудяться.
Хай, може, нелегкий талан
В оселі в тебе водиться,
Ти ж тільки покажи, хто пан,
І все знов налагόдиться.
Таким, як є, себе прийми
Й природне середовище,
Й «своїм» ти станеш між людьми,
Знайшовши пристановище.
Євген Ковальчук, 22. 06. 2016
