Я хочу написати про щось інше,
Думки перебираю мов крупу.
Та він за весь цей світ великий більший...
- А може час дивитись крізь лупу?
Ось океан безкрайній, синії просторы...
Невже не бачиш? Підійми повіки!
- Але в його очах кристально чистих
Бурхливі води й океану бліки!
- А зорі в небі, місяць як колиска?
А та нічна така зваблива тиша?
- Та ж так у нього часто сяють очі,
Коли він на руках мене колише!
- А гомін птахів, як шепоче вітер?
Ці звуки слухові невже не милі?
- Коли він промовляв: "Тебе кохаю!"
То голосом його мене ласкали хвилі
У літню спеку ніжно і нестримно,
Волого, пористо і за межу...
Про нього тільки в пазлики складаю рими
Із ним в майбутнє від усіх біжу!
Авторська начитка https://youtu.be/N_1_r-FT37c
