Ніщо так не надихає, як правильна (від “правило”) простота, як порядок (аж хочеться хаосу). “Дама першою подає руку при вітанні”, або “не гарно класти лікті на обідній стіл”, або “завжди треба лишати останній шматок на тарілці”. Етикет – це ознака високого щабля соціальної ієрархії, він свідчить про виховання, про розум. Очевидно, етиці не далеко до нього. Де панує етикет, там ведуться розмови про ідеальне, про небесне. Архетип простоти “черствий хліб, але правдивий” суперечить статуту етикету, бо, як відомо, де бідність, там усілякі, в т.ч. і духовні, негаразди. Світський раут – зразкове середовище, даруйте, стихія існування етикету. Інтеліґенція є проґресивним прошарком соціуму, його “золотим осердям”. Вона не з чуток знає, що таке етикет.
