Дощі весняні заблукали в травах,
І пестять ніжно зелені шовки,
Враз завмирать поспіхом в отавах,
Як ніч розбудять гнівно блискавки.
Дощі ідуть, на них чекають квіти,
Поля пшеничні, луки і сади,
Шукає день, куди свій сум подіти,
Бо час розмив обвітрені сліди.
Дощі весняні теплі і ласкаві,
Змивають цвіту білі пелюстки,
А запах трав несуть вітри лукаві,
В той час як промінь обтира гілки.
Дощі весняні тихі і спонтанні
Чеканять звуки в мене по вікні,
Лиш затихають в сонячнім світанні,
А зникнуть тихо, ніби уві сні.
