До Моря.
Дороги хороші, в кишені є гроші,
Ми їдем на море гулять.
Не київське плесо, ми їдем в Одесу,
Щоб в Чорнеє море пірнать.
Хтось каже – негода, чи буде погода?
Що Чорнеє море горить…
Що злая синиця, летить з-за кордону,
Та й хоче його підпалить.
Двигун не підводить, колеса не зводить,
Під днищем кардан не гримить…
Ми їдем в Одесу, ми їдем до моря,
Піймать щоб щасливую мить…
До моря далеко, на вулиці спека,
Так хочеться в море пірнать.
Тисну на важіль я, ногою в кросівці,
Щоб “газу” автівці додать.
Бистріше, до моря, до хвилі , до бризу,
Бо там же така благодать…
Хоть кажуть..
Там плавають палки чуми та і спори холери…
Там сточнії води пливуть,
Ще кажуть, зараза там вільно так ходить,
А люди від “ковіду” мруть.
А іншії кажуть, якийсь там корабль,
Втопив косметичні масла.
То гарно, мабудь, будем плавать без “лодки”,
Ще й нам не потрібно весла.
Такий моціон, отже, майже він повний,
Ще як і в Аль Шейхі, для нас безкоштовний…
Ліворуч керма, ячмінь колоситься,
Праворуч – пшениця колоссям хвалиться…
Попереду льон, синню пада з небес,
Пташки десь щебечуть – не чути колес.
А он і Одеса, з туману воскресла,
Ой, як же пірнути кортить….
Ось море, не чорне воно, а зелене?
І зовсім воно не горить.
І в морі немає ні вод ні холери,
А люди від хворі не мруть,
До того ж, не всі вже й маски одягають,
І дуже щасливо живуть.
12.07.2021 © В. Небайдужий.
ID:
919347
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.07.2021 18:06:25
© дата внесення змiн: 13.07.2021 08:16:22
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
