Липень смакує з липовим медом і абрикосами,
Застеляє поля волошковими покривалами,
Проливається сильними літніми грозами,
Засліплює потомлених річковими дзеркалами.
Ховає нас від світу між свіжими покосами,
Накриваючи ковдрою теплої ночі,
Обітру тебе від роси власними косами,
Якщо ноги в траві високій замочиш.
Твою спрагу втамую хмільними спокусами,
Заварю в казані жагу з диво зіллям.
Сядем в парі з тобою за святими обрусами
У цю ніч, коли двох відгуляєм весілля.
Я тобі присягну. Буде липень за свідка,
За музик будуть нам солов’ї у саду.
Буде місяць гукати із зорями «Гірко!»
Я у липня тебе і цю ніч украду.
