Вони говорять "Менше думай"
одразу стає очевидно і зрозуміло,
що Їх понароджували не думаючи
Бідолахи, розбитті існуванням люди
Що ви намагаєтесь виправдати?
Як Вам це відчуття?
Коли тут позастрягали?
З Чого почати? Я ніколи не думав,
що від Вашого схвалення стану залежним
Як зробити те, що не передбачає чужої оцінки?
Я хочу бути голосом у Ваших головах,
який ви вже ніколи не забудете
через звуки безнадії та відчаю
Ви хочете знати про що Я думаю?
Видихаючи у дисплей пахучий дим,
вкриваючи клавіатуру попелом?
Друкуючи все це закопченими пальцями?
Ей.. читай швидше, ти не попадаєш в такт
В грудях моїх біль, ні, не в серці - це кінець
на язиці піч, а чому дим пахучий?
Бо Вона нарвала Мені букетик буркуна
і він став злоякісною частинкою Моєю
Я розумію трансцендентність,
не приймаю вашу імперативність
Люди - це розсенхрованний гул і шум,
який я перекриваю шумом ритмічним
Мої вуха закладені, в очах мушки літають
Вони повідкладали ті самі яйця в мізках
- Досить
Муза кружляє, Вона цього не бажає,
але Я її змушую, Її спідниця злітає
на ній спіднього.. ні, ніякого немає
Ні, я не зупинюся, бо дике відчуваю завзяття,
І Я знову друкую, те, що не зможу перечитувати
Букетик чини давно зів'яв та посох
Його запах - це щось незрівнянне
Рими немає, знову загубилася
Такт, такт, "не забувай про ритм"
Лицем глибоко у постіль,
тільки таз здіймається високо
стрімко прогнута рельєфна спинка
ноги зведені, занадто туго, тортура
Вона знущається чи знає, що робить?
Я відчуваю її серцебиття, одночасно
Вона пекло і така волога живильна
Вона простягає назад до мене свої руки
хоче щоб Я Їх взяв, і ще більше Її вигнув
І Я Їй віддаю, знову і знову, все, що маю,
зі спини обіймаю, цілувати не припиняю
в ритм хлюпаючих від вологи ударів
- Дурня
Жа-жа-жалюгідність, відраза, до сраки
Вона ніколи не взнає, що під Її натхненням
так швидко написані "Трансцедентальні грудниці"
Вона наче щось дала, але забрала насправді
Я ще ніколи не відчував такої порожнечі
це не дуже хороша спроба самовбивства,
якщо ти можеш про неї комусь розповісти
Секс, як і цукор - задоволення для бідних
Вона себе віддала, пожаліла, бо вислухала
Ти маєш знати, що Я по-первородному злий на тебе
Я ніколи не шукав нікого для задоволень от таких,
Інший Тебе знаходив, і Ти йому не відмовляла,
бо не меншого бажання до того всього мала
І всі топчуться і мнуться, ходять довкола,
наче обом зовсім не це цікаво і потрібно
жорсткий секс в теплих люблячих відносинах
щось наче несумісне, але завжди тисне горло
бажанням
- Blegh!
Чому Ти ще читаєш це все?
Бо воно містить те,
що Ти в собі не можеш прийняти?
Все любиш нове незрозуміле і страшне?
Бо зірвані покрови допомагають
розсинхронізованність стабілізувати?
- Не дивись так на Мене,
наче саме Я тут ягня почорніле
)
Кайфно тут все!
В мене є ідея, чому жінка іноді хоче з чоловіком оте.
Це може означати більше ніж просто якісь бажання плоті.
Коли починаєш читати, то вже не можеш крок ступити вбік і просто мокнеш під цим дощем із думок, що вилився з вас
Enol відповів на коментар Kлер Клер, 05.02.2022 - 14:29
Так, Я розписав те детально в "Ході Королеви"
Про емпатію і "жорсткість" за обопільним бажанням
І дякую за такий розлогий коментар, просто "Ого"
Kлер Клер відповів на коментар Enol, 05.02.2022 - 14:57
Я бачила, що у вас там всякого довгого і шаленого багато, обов'язково прийду)
Спасибі за те, що прочитавши цей Ваш твір не відчуваю себе дурепою.
Щодо людського інтелекту і інтересів. Не думали, що не кожна душа в одинадцятому втіленні. Дехто вчиться писати палички і гачечки. Не вимагайте від них вирішення тригонометричних рівнянь.
Після першого ж.
Уважно перечитала. Зрозуміла, що нічого не розумію.
До речі це проблема сучасної літератури. Маю фокус-групу. Співробітники науково-дослідного інституту. Не всі навіть мої твори люди розуміють, і скаржаться на сучасну поезію, що вона незрозуміла. Людина, яка спеціалізується на хімії не зобов"язана досконало знати міфологію. І твір, де щось мається на увазі в кращому випадку їй не цікавий, в гіршому - сприймає його, як звинувачення в неуцтві.
Так,Ви-Трансцендентний! Можна,я Вам коротко напишу,чому,я думаю,ми,майже всі інші, такі "імперативні"
В життєвім морі каплями -людьми
Родились ми -і відчайдушно жили..
І хай воно без берегів-пітьми
Не бачили.І кожен став,як хвиля..
Вона стече,втече,збіжить кудись у глиб..
А може,серед піни круговерті
Народить нову..Значить,мусиш плить..
А море-вічне-значить мусить жить
Серед бездонних океанів смерті..
От так просто..А Ви -не простий,я знаю..
Enol відповів на коментар Irкina, 07.07.2021 - 09:11
Можна,я Вам коротко напишу,чому,я думаю,ми,майже всі інші, такі "імперативні"
