А так не хотілось дорослішати
Йдучи у невідомий світ
Дуріти сміятись кричати
Хоч в десять хоч в двадцять хоч в сто літ
А так не хотілось мужніти
Сміливі хоробрі й відважні ведуть нас у майбуття
Я просто хотів би поплакати
Десь в закапелках життя
А так не хотілось платити
За все що звемо ідеальністю
Лиш мріяти мріяти й вірити
Ілюзія стане реальністю
А так не хотілося правди
Любити страждати тужити
Цього було краще не знати
А так не хотілося жити...
