В ту мить коли тебе не стало Тут —
нас розвели в безмежних цих світах —
я враз осмислив цей вселенський жах
своїх невмотивованих спокут,
своїх блукань в містичних снах
в людьми покинутих містах.
Я тут живу, але мене немає,
я десь блукаю в пошуках тебе,
печаль мені весь час в душі шкребе,
тихий жаль за плечі обіймає,
серце з грудей моїх виймає,
яке вогнем горить-палає.
Безсмертний квант мого кохання
загублений в безмежності світів,
з тобою поєднатися хотів,
таке до Господа прохання —
навіки в суть одну єднання,
в житті було таке бажання.
23.04.2021 р.
Пробачте, якщо щось не так... піду на дачу, там роботи не початий край. мені здається, що якби я копав в глибину, то вже б дістався до центру землі. А там, по-моєму, лежить золоте яблуко.