В напівтемряві вдвох, від сторонніх очей,
Підсолоджена пристрастю кава,
Ніжно-ніжно зібрав ти волосся з плечей,
А долоня гаряча й ласкава.
В напівтиші удвох, хоч навкруг білий шум,
Стильні треки і шепіт розмови,
Поліритми сердець, почуттів дикий струм,
І обійми – безмежні окови.
Півгодини… на мить - зупинивсь часоплин,
Я – тебе, ти - мене… все ж зустріли
Дотик, погляд один … за ті кілька хвилин,
Купідон дарував свої стріли.
Як давно і далеко та зустріч була,
Так чекали її (бачив Бог),
В напівтемряві мрія згоріла до тла,
Ще хоч раз нам побути удвох.
Рубанші наче не пишуть тільки не вищому рівні.за талант.вибачте за таке висловлювання та я вас поважаю
