Коли це станеться – ніхто не знає:
Сьогодні, завтра, чи колись, у маю
Освітить небо зоряний прожектор
І зміниться Землі вже звичний вектор…
Чи вись нам світить, а чи темний кратер,
Що тіло змінить і душі фарватер.
Чи лишимося в просторі і часі
З думками політати на Пегасі…
А, може, нам зітруть усю свідомість –
Для сутності нової? Невідомість…
Не підстелити вже, не передбачить,
Надія тільки, що Господь все бачить.
Надія, що врятує людство віра,
З добра, любові Господу офіра.
Надія, що ніколи не вмирає,
І віра, що найкращих відбирає.
Всевишній знає, Він про всіх нас знає!
23 вересня 2020
(с) Валентина Гуменюк
Відгукнулося... Дякую! 
