Коли весна постукає в віконце,
І у Десні потонуть береги,
Все зацілує яснооке сонце,
І із зимою кінчаться торги.
А потім стрінеться Десна із літом,
І защебече радо дітвора,
Уп’ється все акацієвим цвітом,
Й медами з лип прославиться пора.
Коли у щедру ніжну позолоту
Одягне осінь сквери і сади,
«Кру» журавлине вирветься з польоту,
Щоби залишить в серденьку сліди.
Узимку місто в білій пишній шалі,
Ясніє в небі зоряна краса,
Тоді й Різдво Чернігів зустрічає,
І благовіст колише небеса.
6.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
