Вклоняюся доземно і відкрито
Усім, хто береже од засвіті́в
Статечне панство і маленьких діток,
Що мор з родини взяти захотів.
Вклоняюся, блаженним в одностроях
Із гуми, із брезенту, із мембран.
Вони для нас життя секунди кроять ,
Читаючи і Тору, і Коран.
І Біблію, і Веди, манускрипти,
Усе, що допоможе у бою,
Щоб вижити, щоб просто зараз ЖИТИ –
Не бути ані в пеклі, ні в Раю.
Вклоняюся за працю і пожертву,
Цілодобові чати на межі,
Аби ЛЮДИНА не хотіла вмерти
Без кисню на фінальнім рубежі.
Вклоняюся… А ти вклониться хочеш?
Нема за що, бо вірус в голові?
Агонія в карку чиїмсь хлюпоче!
Вдягни хоч маску… поки ми живі…
