Я знайду куточок усамітнення
У тебе на грудях, любий мій.
Ми з тобою тишею споріднені,
Що народить гучно веремій.
Ми жагою спаяні. Булатами
Нас ніхто в боях не порізнить.
Десь то є між Кримом і Карпатами
Тілько наша благодатна мить.
Ми її шукали поміж хмарами,
Обіймались з вітром навмання.
Куштували каву зі Стожарами,
І чужинців кликали «рідня».
Ми копали штольні безкінечності,
Тільки б схоронити дикий біль.
На життя у любощах приречені,
Вкупі ткати радості кужіль.
Полотном вселяймо ложе з ласкою,
Де заснула доля родова.
Кажуть, коли спиш, то бродиш казкою.
Нашою. Де мрія ожила.
