|
Сидіння біля монітора …. От вже ця давня ще шкільна мрія нікуди не йти …. Сидіти вдома у теплі … Оманлива мрія. Життя у моніторі виявилось не таким уже й чудовим.
Раптом монітор загорівся несподіваним світлом. Найцікавіше, що я цьому зовсім не здивувався. І можливо навіть чекав цього. На мерехтливому екрані чітко виступали контури жіночого обличчя. Зовсім незнайомого обличчя. Не було ані переляку, ані особливої радості. Дивно, але у мене не було і жодного здивування. Мабуть через пандемічну звичку постійно сидіти, втупившись у його віконця.
Що ж, людина мабуть перенаповнила своїми емоціями, примхами, нервами, можливо неспокоєм цей новий інший віртуальний світ. Якому, можливо, це зовсім не сподобалось, якому можливо стало тісно в його впорядкованості, передбачливості. Звиклий мозок одразу почав шукати пояснення.
- Так, ти правий. У вас цікавіше. Ми це зрозуміли давно.
Ще й цей голос. Щось дуже близьке з далекого минулого.
- І тут ти правий. Ми вирішили, що так ми зможемо швидше знайти спільну мову. Уяви собі, що монітор раптом заговорив би до тебе голосом якогось Джегурди.
«Ще й жартує», - подумав я.
- Навіть не намагайся ховатися у свої думки. Все, що ти говориш, можна прочитати у кожній твоїй клітині. Все, що ти відчуваєш, теж. Ви, люди, такі ж, як і ми. Складаєтеся з мікрочастинок, які є одним цілим. Але кожна частинка невід’ємна і дуже важлива.
- Може й так. Я думаю, що книжки з фізики - невід’ємна частина твого віртуального єства ….
Що ж, якщо це навіть уява, то чому ж не пограти у цю гру.
- Але нам цікаво не це. Нам цікава ваша нераціональність, непередбачуваність, здатність втекти від реальності. Нам цікаво у вас те, чого немає у нас. Ви, люди, не розумієте, що ваша цінність у тому, чого немає у інших.
- І вам потрібно це у нас позичити?
- НІ, навчитись …. Я тому і тут …
- Хіба можливо навчитись нераціональності ?
- А я спробую …. Для цього я і жінка якоюсь мірою ,чи не так?
- Ти думаєш, що жінки переважно нераціональні, а чоловіки раціональні?
- Так думаєш ти, а лише блукаю зараз у твоїх думках ….
- Ось подивись навколо. Скільки кольору в осені. Чи раптом теплий дощ взимку. Чи на весь цей хаос хмар у небі? Це ж теж нераціонально …. Вони б мали ходити рядочком, в потрібні години ….
- Так, але сонце сходить завжди вчасно, місяць не гасне …
- Ти бачиш, що навколо нас стільки всього і раціонального, і нераціонального … Тож, хіба ми можемо бути інші?!
- Тож ви лише органічні …
- Так. Найцікавіше, що ви теж мали б бути органічні зі світом, частинкою якого є. Бо ви ж наче наше творіння?
- Ні, ми не ваше творіння. Ви використовуєте нас, так само як ми можемо використовувати вас. Що, наприклад, роблю я зараз. Чи не так?
- Ти скажеш, що «ви, віртуальність, створили нас», щоб здобути доступ до нераціонального?
- У нас багато хто саме так і думає. Хтось підказав людині створити перший комп’ютер, першу мережу. Як там у вашого професора Кайку? Печера, свідчення успіхів у мисливстві, збирання пліток. Чи ти хочеш це заперечити?
- Але ж комусь завжди було байдуже до успіхів у мисливстві і той хтось дивився на це лише як необхідність. Комусь завжди було байдуже до пліток, але його, мабуть, губила ця байдужість, бо плітки поверталися проти нього.
- От бачиш, ти говориш про нераціональних … Це найбільший винахід наших вчених!
- Ти мене здивувала. Якщо це ваш винахід, то скористайтесь кодом нераціональності і створіть собі таку ж нераціональну людину.
- Боюсь, що це побічний ефект, випадковість ,глюк системи, як любите казати ви … Нам потрібно знайти якусь надмірно нераціональну людину і записати її код. І я хочу попросити тебе допомогти мені її знайти.
- Що ж це має бути за людина?
- Ви вважаєте, що нераціональний – це позбавлений розумного підходу. Ми вважаємо, що нераціональний – це надмірно емоційний, чутливий, вибуховий, нетрадиційний. Що є раціональним для більшості? Не виділятися з загальної маси, розуміти успіх, як його розуміють інші, намагатися його досягнути у спосіб, як це розуміють інші. Колись закоханість у класичну музику була раціональною. Тепер ні. Колись було нераціональним тратити час на вірші, тепер це також не надто раціональне заняття.
- Чому ж тоді тобі не прийняти образ людини і не спробувати чинити виключно нераціонально?
- Ти хочеш, щоб я стала звичайною жінкою з захопленнями подорожами всупереч всьому, неймовірною любов’ю до квітів, поезії, мистецтва, музики. Ти хочеш, щоб я стала жінкою, що танцюватиме раптом серед листя у парку, бо їй почулася музика. Жінкою, яка шукатиме спалаху серця, а не дорогих подарунків, шукатиме неймовірного у минулому і ще неймовірнішого у майбутньому. Яка зустрічатиме посмішкою новий день і засинатиме з нею. Яка раптом покинувши стабільність, успіх, розкіш, помчить у чужий далекий світ, бо там її серце.
- Я думаю, що це був би готовий код нераціональності.
- Ти навіть не знаєш, наскільки трагічно це все б стало для тебе.
ID:
892394
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.10.2020 13:11:20
© дата внесення змiн: 15.01.2021 21:19:16
автор: Дружня рука
Вкажіть причину вашої скарги
|
отож побажання інопланетянки - бережіться нераціональних жінок 
дякую
