Минула ніч вся виткана із тиші,
І вишита іскринками зірок.
Світанок перші промінці колише,
Намистечко збираючи в разок.
Йде по дорозі босоноге літо,
І росить ноги в буйних споришах.
Вклоняються йому щасливі квіти,
У кожній квітці - сонячна душа.
І тепло так, і затишно на світі,
В зелених травах росяні сліди...
Що хочеться зостатись в тому літі,
На все життя, навіки, назавжди...