Пахне працею хліб
І пролитим людиною потом
На зернятка малі,
Що в колосся важке склались потім.
Пахне хліб вітерцем –
Той колосся хвилює і гладить,
Пахне теплим дощем –
Він напоїть коріння й підправить.
Пахне вільним вогнем,
Що в душі хлібороба іскриться,
Пахне сонцем іще,
Бо будило його до пшениці.
Пахне радістю хліб,
Коли двоє поєднують долі,
Й короваї смачні
Зацвітуть у весільному домі.
Щастям пахне ще хліб,
Коли з'явиться перше внучатко.
В його честь на столі
Хліб запахне, як свідок початку.
Пахне й пекарем хліб, –
Мов чаклун, він над хлібом ворожить,
Щоб здоров'ям міцнів –
Свої статки зумів теж примножить.
Пахне й гордістю ще
За країну й її хлібороба,
Хай душі його щем
Надасть хлібу найвищої проби.
09.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
Цей аромат свіжоспеченого хліба незрівнянний! На початку червня пекла коровай для хрещениці - запах ішов на все подвір'я. Дякую Вам, Ганно за таку прекрасну і важливу тему!
Аж той Бабусин хліб, пахучі караваї... Хоч ми й були малі тримає пам'ять й знає...
Наше українське хліборобське щастя - теплий, гарний, щедрий вірш... Ганю.
Цей аромат свіжоспеченого хліба незрівнянний! На початку червня пекла коровай для хрещениці - запах ішов на все подвір'я. Дякую Вам, Ганно за таку прекрасну і важливу тему! 
