***
Все, що тобі залишається, –
дивитися у вікно.
Хочеш, харчуйся окрайцями
того, що дає воно.
Хочеш, холодними пальцями
перебери, наче цвіт, –
пультом канали з паяцами:
до сотого, потім – від.
Тіло тренуєш зарядкою,
до хрусту в суглобах, і
мрієш: собі над лопаткою
набити тату птахів.
Можна блукати планетою,
читати про Будапешт...
Сплатиш якою монетою
свободу, урешті-решт?!
На фотокамеру шансами
утискуєш світ: on/off.
Все, що тобі залишається –
дивитися у вікно.
Небо гіллям помережене.
Та хмарка пливе навскіс…
Жити – ходити за межами.
Щасливим – на повен зріст.
квітень 2020
Фото: Надія Позняк
